Щит и shit. Кому понадобились щиты Тимошенко?
29 августа 2007
А, может, это дворник был? Он шел по сельской местности за новою метлой, увидел щиты с политической рекламой и решил их демонтировать? Приблизительно так звучат обычные оговорки нарушителей спокойствия рынка наружной рекламы. То бандиты приехали, на щитах незаконные сюжеты наклеили, то неведомо какая фирма украла драгоценные алюминиевые конструкции…
И бьется милиция, бьются политические партии (в смысле, об стену лбом), но не могут понять — кто же выкопал топор войны, какому дворнику уши нужно надереть. Хотя ответ прост и очевиден.
Главный аспект ответа — это огромная самовлюбленность многих политиков, самовозвышение и эгоизм. Здоровая, в принципе, вещь для лидеров национального масштаба. Но у некоторых, при виде тех, кто нарушил границы их территории, начинается неконтролируемое выделение слюны. Вот представьте — очень гипотетический пример: едет один высокопоставленный чиновник по городу и вдруг смотрит в окно. Может, машину тряхнуло, или переехали кого-то. И видит вдруг массу лиц, смотрящих на него с билбордов. Причем часто дизайн этих лиц явно лучше дизайна его собственных боевых листков.
Данный чиновник, естественно и без обиняков, может дать простую, но неофициальную команду: «Снять!». И думать, как снимать и за что, должны его подчиненные.
Сразу отмечу, что не вижу политического контекста во всей этой истории, и не вижу наездов на конкретную политическую силу. Ведь срезали не только рекламу Тимошенко, но и, например, Катеринчука. Плюс срезали не всю рекламу Тимошенко, а только десяток щитов, у тех, к кому нашли, как подкопаться. То есть, по сути, срезали чисто для статистики — дескать, вот, Леонид Миха… ой что это я, чиновник ведь гипотетический… вот, уважаемый шеф, демонтировано 35 нарушителей Закона о столице-герое, рекламе и выборов.
Понятно, такой подход не очень выгоден оппозиционным силам — им ведь видятся не только привидения, но и реальные враги. Поэтому вместо выработки правильной стратегии «мочения», они теряют голову, проводят пресс-конференции и апеллируют к СМИ.
А ведь это стратегическая ошибка, товарищи, особенно в свете того, что очень скоро на улицах Киева мы увидим надписи «Мэр — защитник предпринимателей», или вроде того. Ведь кляуза состоит в том, что щиты были демонтированы незаконно. Так как за размещение политической рекламы демонтажа произвести было нельзя (2 августа еще не наступило), то чиновники начали вспоминать текст Правил размещения наружной рекламы. И кому-то показалось, что вроде как там было фраза, что у кого нет ордера на установку конструкции, тому ее демонтируют. Ну, и применили эту выдуманную фразу в жизни.
А ведь нет такого условия в Правилах — щиты ставятся на основании разрешения, а ордеры — это чисто киевская выдумка, чтобы денег побольше с предпринимателей собрать. Для демонтажа есть очень четкий перечень условий, и ордер там не упоминается. Поэтому естественно пострадавшие фирмы уже подали в суд, и уверен, добьются своего (я, конечно, не судебная инстанция, но читать умею), правда, через некоторое время. А чиновники, как всегда, разведут руками: «Ты смотри, ошиблись… Ну, с кем не бывает!».
А уважаемой оппозиции следовало бы не флагами размахивать, а поднять на щит обиженных предпринимателей (реальная проблема), защитить их и показать реальное отношение киевской власти к местному бизнесу. Тогда будет легче поверить…
П.С. В завершение — наш пресс-релиз на эту тему.
ПРЕС-РЕЛІЗ
Асоціація зовнішньої реклами змушена вкотре виражати занепокоєння з приводу поширення фактів тиску на операторів ринку зовнішньої реклами України, пов'язаного із розміщенням сюжетів з передвиборчою агітацією.
Нагадуємо, ми вже поширювали подібну заяву декілька тижнів тому, пояснюючи мовою юриспруденції хибність дій окремих управлінь Київської міської державної адміністрації, які вимагали від операторів зняти сюжети політичного характеру та погрожували демонтажем конструкцій.
На жаль, подібні прецеденти не припинились, а інформаційні агентства повідомляють про нові факти демонтажу політичних сюжетів, псування конструкцій, де вони були розміщені, тощо.
Опозиційні політики природно вбачають в цьому приклади політичної цензури та боротьбу із неугодними, місцева влада акцентує на боротьбі з порушниками законодавства та провокаціях з боку конкурентів на виборах. Асоціація ніколи не захищала інтереси окремих політиків чи політиканів, ми наголошуємо — подібні випадки, це, в першу чергу, цинічне втручання в господарську діяльність суб'єктів ринку, створення чергових приводів для дестабілізації галузі, демонстрація тиску на малий і середній бізнес.
В запалі передвиборчої боротьби чиновники і політики не помічають шкоди, яку приносять своїми діями. А факти демонтажу політичних сюжетів, конструкцій, поширення листів із неофіційними вимогами до операторів утриматись від розміщення реклами опозиційних політичних сил є ніщо інше як безпосередня політична цензура, черговий привід для розмов про нестабільність галузі зовнішньої реклами, його залежність від адміністративних і політичних факторів.
Передбачаючи можливість подібних прецедентів, Асоціація вже зверталась із листом до Центральної виборчої комісії із проханням забезпечити операторам ринку більший рівень захисту на час проведення виборчої кампанії, як це передбачено для інших ЗМІ. На жаль, нам повідомили, що подібні заходи є поза межами компетенції ЦВК, отже ринку залишається сподіватись на цивілізованість органів місцевої влади, власну солідарність, правоохоронні органи та органи судової влади.
Асоціація зовнішньої реклами України вимагає від влади м. Києва, інших великих міст та обласних центрів в майбутньому утримуватись від спокуси незаконного втручання в діяльність операторів ринку зовнішньої реклами під час періоду передвиборчої агітації. Ми обіцяємо відслідковувати подібні прецеденти та поширювати інформацію про порушення прав підприємців — операторів ринку, а також, у випадку необхідності, ініціювати звернення до органів міліції, прокуратури, судові позови.
Прес-служба Асоціації зовнішньої реклами України