27 червня Всеукраїнська мережа з протидії комерційній сексуальній експлуатації дітей і Міністерств внутрішніх справ України та компанія «Майкрософт України» на прес-конференції «Безпека дітей в інтернеті» представили веб-сайт «Онляндія».
У зустрічі з журналістами взяли участь Катерина Левченко – радник Міністра внутрішніх справ, координатор Всеукраїнської мережі протидії КСЕД; Богдан Тищенко – старший оперуповноважений із особливо важливих справ Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми МВС України; Лариса Зуб – начальник кримінальної міліції у справах дітей ГУ МВС України в місті Києві; Кортні Зукоскі – менеджер освітніх програм корпорації «Майкрософт Україна», члени Всеукраїнської мережі неурядових організації ЕКПАТ.
Сайт покликаний інформувати людей про безпечне користування всесвітньою мережею. Також розповідали про новий напрямок роботи Національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству й захисту прав людини (8 800 50 33 50), де можна отримати консультацію з питань попередження насильства в кіберпросторі та безпечної роботи в інтернеті для дітей, батьків, вчителів; декілька днів на тиждень також можна отримати професійні юридичні, психологічні консультації.
На початку конференції Богдан Тищенко визначив основні причини появи віртуальної небезпеки для дітей: «В першу чергу, це загальна доступність матеріалів, які містять порнографію або пропагують насильство та жорстокість; по-друге, це прихований вплив комунікаційних властивостей інтернету, тобто використання його для подальшого вчинення злочину; по-третє – відсутність нормативних положень, які б законодавчо закріпили поняття “порнографічна продукція, що розбещує дітей”; також це практично відсутність взаємодії між правоохоронними органами з Інтернет-провайдерами».
Кортні Зукоскі переконана, що у віртуальному світі, як і в реальному, безліч небезпек для дітей: «У них немає життєвого досвіду, тому наше завдання – їх захищати». Говорилося і про те, що ще два роки тому у всіх інтернет-кафе Києва, де бувають діти, мали встановити спеціальні «програми-фільтри», які обмежують доступ до певних веб-ресурсів, але досі більшість власників таких закладів ігнорують це розпорядження. Не виконують до кінця свою роботу і модератори, які мають контролювати наповнення певного веб-ресурсу. А щоб вжити відповідних заходів до порушників, потрібно змінювати законодавство. В свою чергу, Лариса Зуб зауважила, що в останній час діти дуже часто після того, що бачать в інтернеті, самі знімають ролики, наприклад, у дівочому туалеті, розміщуючи їх згодом у мережі.
Катерина Левченко наголосила: «Ми не повинні повністю покладатися на правоохоронні органи у боротьбі з проблемами інтернет-безпеки, і не тому що вони не можуть боротися з такими злочинами, а тому що їх тяжко довести: з одного боку, необхідно контролювати сайт, з іншого – жоден користувач не захоче, щоб хтось втручався в його приватне листування». Вона зауважила, що найефективніший інструмент подолання злочину – це профілактична робота, це моральні засади кожного. «У нас не заборонено розсилати різні малюнки, фотокартки, потрібно розуміти, що з цього буде корисне дітям. Тобто все залежить від свідомості громадян», – вважає пані Катерина.
Наприкінці зустрічі учасники дійшли згоди у тому, що безпека дітей в інтернеті – це загальнонаціональне питання, і тільки спільні зусилля неурядових організацій, комерційних структур і держави здатні вирішити це питання.
Сайт покликаний інформувати людей про безпечне користування всесвітньою мережею. Також розповідали про новий напрямок роботи Національної «гарячої лінії» з питань запобігання насильству й захисту прав людини (8 800 50 33 50), де можна отримати консультацію з питань попередження насильства в кіберпросторі та безпечної роботи в інтернеті для дітей, батьків, вчителів; декілька днів на тиждень також можна отримати професійні юридичні, психологічні консультації.
На початку конференції Богдан Тищенко визначив основні причини появи віртуальної небезпеки для дітей: «В першу чергу, це загальна доступність матеріалів, які містять порнографію або пропагують насильство та жорстокість; по-друге, це прихований вплив комунікаційних властивостей інтернету, тобто використання його для подальшого вчинення злочину; по-третє – відсутність нормативних положень, які б законодавчо закріпили поняття “порнографічна продукція, що розбещує дітей”; також це практично відсутність взаємодії між правоохоронними органами з Інтернет-провайдерами».
Кортні Зукоскі переконана, що у віртуальному світі, як і в реальному, безліч небезпек для дітей: «У них немає життєвого досвіду, тому наше завдання – їх захищати». Говорилося і про те, що ще два роки тому у всіх інтернет-кафе Києва, де бувають діти, мали встановити спеціальні «програми-фільтри», які обмежують доступ до певних веб-ресурсів, але досі більшість власників таких закладів ігнорують це розпорядження. Не виконують до кінця свою роботу і модератори, які мають контролювати наповнення певного веб-ресурсу. А щоб вжити відповідних заходів до порушників, потрібно змінювати законодавство. В свою чергу, Лариса Зуб зауважила, що в останній час діти дуже часто після того, що бачать в інтернеті, самі знімають ролики, наприклад, у дівочому туалеті, розміщуючи їх згодом у мережі.
Катерина Левченко наголосила: «Ми не повинні повністю покладатися на правоохоронні органи у боротьбі з проблемами інтернет-безпеки, і не тому що вони не можуть боротися з такими злочинами, а тому що їх тяжко довести: з одного боку, необхідно контролювати сайт, з іншого – жоден користувач не захоче, щоб хтось втручався в його приватне листування». Вона зауважила, що найефективніший інструмент подолання злочину – це профілактична робота, це моральні засади кожного. «У нас не заборонено розсилати різні малюнки, фотокартки, потрібно розуміти, що з цього буде корисне дітям. Тобто все залежить від свідомості громадян», – вважає пані Катерина.
Наприкінці зустрічі учасники дійшли згоди у тому, що безпека дітей в інтернеті – це загальнонаціональне питання, і тільки спільні зусилля неурядових організацій, комерційних структур і держави здатні вирішити це питання.
Віталіна Ковальчук, «Телекритика»
